Виправдання за однією статтею обвинувачення

Деталі

Органами досудового слідства особа К. обвинувачувався за ч. 3 ст. 296 ( від двох до п’яти років позбавлення волі), ч.2. ст. 186 КК України( від чотирьох до шести років позбавлення волі). Будучи раніше судимим особа К., з мотивів явної неповаги до суспільства, діючи навмисно із хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок та виражаючи явну неповагу до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, на  ґрунті  раптово  виниклих  неприязних відносин вчинив сварку з особою В., виражався в його адресу брутальною  лайкою, після чого  наніс останньому чотири  удари рукою зігнутою в кулак  та один удар правою ногою в обличчя, чим спричинив тілесні ушкодження, що кваліфікується як  легкі  тілесні ушкодження, що потягли короткочасний  розлад  здоров`я тривалістю більше 6 днів, але не більше 3 неділь ( 21 день ).
Крім того,  особа К. обвинувачувався в тому, що він, знаходячись в приміщенні торгового залу продуктового магазину, діючи повторно, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, відкрито заволодів грошовими коштами в сумі 70 грн., що належать особі З., після чого з місця пригоди зник, а викрадене обернув на свою користь, чим спричинив останньому матеріальну шкоду на вказану суму.
Дані дії особи К. органами досудового слідства кваліфікувалися за ст.186 ч.2 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно.
Обвинувачений в скоєнні інкримінованих йому злочинів винним себе не визнав.
 При розгляді справи в суді захисник обвинуваченого приймав активну участь у допиті потерпілого та свідка обвинувачення.
В результаті допиту потерпілий поянив, що 15 листопада 2013 року він знаходився в магазині, до нього підійшов особа К., попросив у нього телефон подзвонити, він дав йому телефон, але останій повернув йому телефон і він вийшов із магазину. Особа З. уточнив, що  особа К. грошей у нього не брав, він  ніяких грошей також не давав та коли він зайшов до магазину, у нього було лише 15 гривень, на які він придбав каву та цигарки. Також  потерпілий зазначив, що про факт скоєння відносно нього злочину він написав заяву під тиском працівників міліції, насправді цього не було.
Допитаний свідок пояснив, що 15.11.2013 року він під'їхав до магазину, де його чекав потерпілий . Останній взяв у нього гроші в сумі 15 грн., щоб здійснити покупки. Він бачив, як потерпілий вийшов з магазину із чоловіком, вони постояли за машиною, після чого потерпілий сів у кабіну автомобіля і вони поїхали. Про розмову з іншим чоловіком потерпілий нічого не розповідав. Інших грошей, окрім 15 грн.у потерпілого, який в цей вечір був у стані сп`яніння, не було.  
Інші свідки обвинувачення не допитувались, на їх виклику сторона обвинувачення не наполягала.
Суд дійшов висновку, що факт події вказаного злочину не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, а тому  особу К. за ч.2 ст.186 КК України підлягає виправданню, на підставі п.1 ч.1 ст.284 КПК України, в зв`язку з відсутністю події кримінального правопорушення.
Вироком Богодухівського районного суду м. Харкова від 01.02.2016року особу К. визнано винним у скоєнні злочину передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України, призначено покарання у виді 2 років позбавлення волі, та  визнато невинуватим в скоєні злочину, передбаченого ст.186 ч.2 КК України, у зв'язку з відсутністю події даного кримінального правопорушення та виправдано.

   
© 2014 Харківський обласний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги | При використанні матеріалів сайту посилання обов'язкове
Розробка: Троценко Сергій | [email protected] legalaid.gov.ua